Спроможна мережа лікарень Сумщини. Усе, що вам слід про неї знати

Спроможна мережа медичних закладів — це сукупність закладів, що надають медичні послуги у межах госпітального округу, зокрема під час надзвичайних ситуацій, надзвичайного чи воєнного стану. Ці заклади дозволяють організувати належну якість, своєчасність та доступність для населення медичного обслуговування, а також ефективне використання матеріальних, трудових та інших ресурсів.

Формування спроможної мережі медичних закладів — черговий, але не останній етап медичної реформи.

За словами заступниці голови Сумської обласної військової адміністрації Олени Бойко, розпочинаючи новий етап медичної реформи, Міністерство охорони здоров’я вирішило спиратися на приклад країн Балтії як прийнятну модель для застосування в Україні.

Формуванням спроможної мережі займалася робоча група, до складу якої увійшли представники різних рівнів самоврядування та медичні експерти. Також були створені підгрупи, які працювали по районах і визначали спроможну мережу в кожному кластері.

Кожен госпітальний округ матиме:

• надкластерні заклади охорони здоров’я;
• кластерні;
• загальні;
• заклади первинної медичної допомоги;
• центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Сумська область — це Сумський госпітальний округ, який поділений на кластери за районним принципом. Тобто кожен район — це кластер. Обласний центр також може мати окрему кластерну лікарню, яка обслуговуватиме міське населення.

Надкластерними закладами охорони здоров’я є багатопрофільні лікарні для дорослих або для дітей та заклади із розрахунку не більше одного на госпітальний округ, які виконують функцію головного центру з організації й надання медичної й реабілітаційної допомоги за такими напрямами:

• онкологічний;
• кардіологічний;
• психіатричний;
• фтизіопульмонологічний або інфекційний;
• перинатальний.

До надкластерних лікарень Сумщини ввійдуть сім закладів:

1. «Сумська обласна клінічна лікарня» з приєднанням «Сумського обласного діагностичного центру. Рішення вже ухвалене і процес об’єднання розпочався.
2. «Обласна дитяча клінічна лікарня»
3. «Обласний клінічний перинатальний центр»
4. «Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені Зіновія Красовицького» з приєднанням «Регіонального клінічного фтизіопульмонологічного медичного центру» та «Обласного діагностичного центру у місті Шостка»
5. «Обласна клінічна спеціалізована лікарня з приєднанням «Обласної спеціалізованої лікарні у місті Глухів»
6. «Сумський обласний клінічний кардіологічний диспансер»
7. «Сумський обласний клінічний онкологічний центр»

Кластерна лікарня — це медичний заклад, який надаватиме допомогу пацієнтам з найбільш поширеними хворобами у середній та тяжкій формах. Кластерні лікарні мають розташовуватися так, щоб з будь-якої точки кластера / району до неї можна було дістатися максимум за годину.

У госпітальному кластері може бути більше ніж один кластерний заклад, якщо кожен з них обслуговуватиме не менше ніж 120 тисяч пацієнтів.

В обласних центрах та містах з населенням понад 300 тисяч людей кількість кластерних медзакладів визначається з розрахунку один на 150 тисяч пацієнтів.

До кластерних лікарень Сумщини увійдуть шість закладів. По одному у Конотопському, Роменському, Охтирському, Шосткинському та два заклади у Сумському районі.

1. «Центральна міська клінічна лікарня» з приєднанням «Дитячої клінічної лікарні Святої Зінаїди» та «Клінічної лікарні №4»
2. «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» з приєднанням «Клінічної лікарні №5»
3. «Конотопська центральна районна лікарня імені академіка Михайла Давидова»
4. «Охтирська центральна районна лікарня»
5. «Роменська центральна районна лікарня»
6. «Шосткинська центральна районна лікарня» з приєднанням «Шосткинської дитячої лікарні»

Загальний заклад охорони здоров’я — заклад, який надає базову медичну допомогу не менше ніж 40 тисячам пацієнтів однієї або кількох територіальних громад у госпітальному кластері та пацієнти можуть дістатися до нього не більше як за 60 хвилин з урахуванням якості доріг та рельєфу місцевості, які можуть ускладнити доступність.

До загальних лікарень на Сумщині ввійдуть:

1. «Білопільська міська лікарня»
2. «Краснопільська лікарня»
3. «Лебединська лікарня імені лікаря К. Зільберника»
4. «Кролевецька лікарня»
5. «Путивльська міська лікарня»
6. «Тростянецька міська лікарня»
7. «Недригайлівська лікарня»
8. «Глухівська міська лікарня»
9. «Ямпільська лікарня»
10. «Буринська лікарня»

До спроможної мережі медичних закладів Сумщини також увійдуть 50 юридичних осіб комунальної форми власності, 306 місць надання первинної допомоги, в тому числі 161 — лікарської допомоги (амбулаторії групової або моно-практики первинної допомоги).

А також екстрена медична допомога, в структурі якої 5 станцій, 14 підстанцій та 37 пунктів постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. В спроможну мережу, окрім всіх станцій та підстанцій, також увійшли 35 пунктів постійного базування бригад.

Враховуючи географічні та демографічні особливості регіону, певні критерії, що прописані в постанові Кабінету Міністрів, на Сумщині не можуть бути витримані.

За словами Олени Бойко, від’ємний показник по демографії додатково посилився з початком повномасштабної агресії, через евакуацію, і Сумщина втратила велику кількість населення, яке мало б обслуговуватися в медичних закладах прикордоння, у 5-, 10-, 15-кілометровій зоні від кордону. Враховуючи критерії запропоновані Міністерством охоронного здоров’я, прикордонні медзаклади потрібно було б вивести за спроможну мережу. Але негативний досвід роботи закладів охорони здоров’я під час тимчасової окупації деяких населених пунктів області, коли були порушені транспортні та логістичні шляхи, дозволив включити їх до мережі. Це, перш за все, зроблено для того, щоб у випадку повторення такої ситуації, населення, що живе близько до кордону, не залишилося без невідкладної медичної допомоги.

Тому на Сумщині до спроможної мережі увійшли й ті заклади, які не обслуговують необхідні 40 тисяч населення, але в районах обслуговування яких існує ризик оперативного оточення, порушення транспортних і логістичних шляхів і, відповідно, служби екстреної медичної допомоги не зможуть вчасно доставити цих пацієнтів до інших закладів, де їм буде надана медична допомога.

Ці аргументи наводили на зустрічі з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком, і він їх підтримав.

До 1 травня Сумська обласна військова адміністрація має подати свої пропозиції щодо формування спроможної мережі медичних закладів Сумщини на розгляд Міністерства охорони здоров’я України. Одночасно зі спроможною мережею затверджується план розвитку госпітального округу, який переглядатиметься не рідше ніж раз на три роки.

Протягом двох місяців з моменту подачі документів Міністерство охорони здоров’я має їх розглянути та надати свій висновок.

Лікарні, що потраплять до спроможної мережі матимуть пріоритет у отриманні державного фінансування на ремонт, реконструкцію та закупівлю за державний кошт дорогого обладнання. Що більше, обладнання вони отримуватимуть згідно зі своєю роллю у госпітальному окрузі, щоб воно постійно працювало, а не простоювало, чекаючи на пацієнта.

Решта лікарень також матиме таку можливість, але після того, як усім необхідним забезпечать лікарні спроможної мережі

Заклади, які не увійшли до спроможної мережі, не втрачають можливості укладати договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Вони продовжують функціонувати. Громади, на території яких розташовані ці заклади, далі самостійно ухвалюватимуть рішення щодо їхньої реорганізації, ліквідацію чи, навпаки, розвитку. Вони можуть вкладати в них більше ресурсу, щоб підняти статус закладу, і надалі він потрапив у спроможну мережу.

«Перелік закладів спроможної мережі, який за кілька місяців має затвердити МОЗ, не є документом, який не може бути зміненим. За два-три роки, після затвердження цієї версії спроможної мережі, ми повернемося до всіх показників і подивимося, що ми зробили правильно, а де помилилися. Де ми вивели заклад за мережу, а він набагато краще та якісніше справляється з функціями загальної чи навіть кластерної лікарні, ніж той заклад, який до мережі потрапив. І тоді ми переглянемо спроможну мережу і включимо або замінимо у ній певні заклади», — підсумувала Олена Бойко.